ДИТИНА – ЧИТАЄ, УКРАЇНА – ПРОЦВІТАЄ!
(про небезпеку явища занепаду культу читання і яким чином можна запобігти цьому руйнівному процесу, забезпечивши шлях для ґрунтовного дослідження літератури для дітей та юнацтва)
Установка на цитування кітчу –
як «дзеркала прикрашеного обману» -
характерна для літератури
постмодернізму.
С. 18
Кітч культивує передусім
естетизоване сприйняття світу
і стабільність форми,
у такий спосіб він є засобом
ствердження стабільності структури всесвіту,
підставою якої служать
стереотипи сприйняття.
С. 19
…Він несе в собі спокусу
задоволення,
культивує красу,
сентиментальність, романтизм і ностальгію.
Він лікує від стресів і
пропонує неконфліктне поєднання реального та ідеального, одомашнює мистецтво і
пристосовує його до полегшеного сприйняття.
Гундорова, Тамара. Кітч і Література. Травестії. – К.: Факт,
2008. – 284 с. –
(Сер. «Висока полиця»).
Зростаючий дефіцит знань та конструктивних ідей в українському суспільстві в українському суспільстві (на фоні інших гострих загальносистемних проблем) не в останню чергу зумовлено спадом інтересу до читання у населення. Сучасна ситуація у цьому відношенні відображає системну кризу читацької культури, коли країна дійшла критичної межі у зневаженні читання.
Таке становище – украй небезпечне, оскільки читання – це важливий спосіб засвоєння життєво важливої інформації, запорука успішної інтеграції особистості у світову культуру, у систему тих цінностей, норм, традицій, які характеризують суспільство. Водночас, саме рівень культурної компетентності громадян визначає економічний, політичний розвиток країни, її національну безпеку та конкурентноздатність.
Спад інтересу до читання на сьогодні – загальносвітова тенденція. Однак як показав перший в Україні міжнародний конгрес «Візуалізація образу дитини у літературі» за участю фахівців дитячої літератури з двадцяти країн світу та науковців з усіх провідних вищих навчальних закладів України, який відбувся у Львові, 10 – 14 квітня 2007 року, то у світі активно відбуваються спроби перешкодити цьому руйнівному процесові, методом розробки спеціалізованих програм підтримки читання та створення офіційних центрів та товариств дослідження літератури для дітей та юнацтва у всіх його напрямках, зокрема, у сферах видавництва, перекладу, і, звичайно, педагогіки, науки та й самого процесу читання, який займає особливу позицію у даних дослідженнях.
Продовження