Як результат проведення обох акцій (2007 та 2008), зважаючи на досить
критичну ситуацію в Україні, науковці дійшли згоди в тому, що виникла нагальна
необхідність дослідження літератури для дітей та юнацтва в усіх аспектах:
літературознавство, психологія, соціологія, культурологія та педагогіка.
Найактуальніші наукові розвідки в сфері дослідження літератури для дітей та
юнацтва висвітлені на сьогоднішній день у трьох збірниках, затверджених ВАК
України:
1.
Збірник матеріалів міжнародного
наукового симпозіуму «Візуалізація образу дитини у літературі». Іноземна філологія. Український науковий
збірник. – 2007. – Вип.. 119. – 266 с.
2.
Збірник матеріалів міжнародного
наукового симпозіуму «Візуалізація образу дитини у літературі». Іноземна філологія. Український науковий
збірник. – 2007. – Вип.. 119 (2). – 278 с.
3.
Матеріали науково-практичної конференції
«Дитина читає…» в рамках книжкової виставки-ярмарку «Форум видавців –
дітям». – Національний педагогічний
університет ім.. М. П. Драгоманова, 2008. –
160 с.
Почесні представники Інституту
літератури Національної Академії наук України, Національного університету
“Києво-Могилянська академія”, Національного педагогічного університету імені М.
П. Драгоманова, Львівського національного університету імені Івана Франка,
Громадської організації “Форум видавців” та Мистецького об’єднання “Дзиґа”
запропонували на розгляд українській громаді питання про створення Центру
дослідження дитячої літератури і підтримки читання, серед завдань якого
була б розробка проекту державної програми підтримки та розвитку читання задля
покращення якості та піднесення конкурентноздатності української дитячої книги.
Однак із різних причин
несуголосності поглядів науковців та видавців (які безсумнівно оперують різними
аргументами реалізації своїх інтенцій), ця ідея мало, нажаль, зрушила на
сьогоднішній день з місця. А якщо і зрушила в деяких аспектах, то дуже далеко
вже віддалилась (що є на наш погляд вже запорукою руйнування в корені) від тої системи,
навколо якої об’єднуються і науковці, і видавці у світі задля єдиної мети.
У Центрі дослідження дитячої
літератури і підтримки читання програма підтримки та розвитку читання
повинна була б розглядатися комплексно, на широкому тлі соціокультурних процесів
і проблем, з якими Україна стикається в
контексті політичних та економічних реформ, глобалізації та розвитку
інформаційного суспільства.
Поточними формами роботи Центру мали
б бути традиційні науково-практичні конференції із залученням як вітчизняного,
так і зарубіжного академічного дискурсу , широкі дискусії в пресі, експертна
робота, участь в державних освітніх програмах і розробках, що пов’язані зі
школою, науково-інформаційне забезпечення видавничих проектів для дітей та
юнацтва. Центр мав би намір розвивати співробітництво з «Міжнародним науковим
товариством з дослідження літератури для дітей та юнацтва», що, в свою чергу,
забезпечило б розширення освітянських кордонів, надало б можливість для
молодого зростаючого покоління черпати енергію та натхнення із безмежного
джерела інформації….
Наукова думка підтвердила, що
реалізація такої Програми допоможе значно змінити відношення до книги,
читацької культури як у суспільстві, так і в державних структурах, і стати
стартовим майданчиком для планомірного і логічно послідовного формування та
реалізації ефективної національної політики. Реалізація такої політики
сприятиме підвищенню інтелектуального потенціалу нації, стане важливим
інструментом збереження і розвитку культури України, підтримки і збагачення
української мови, що у свою чергу дозволить вирішувати життєво важливі
проблеми, досягати стратегічних цілей розвитку країни.
Справді, інтерес до літератури для
дітей та юнацтва як самобутнього художнього явища в Україні останнім часом
інтенсифікувався, що засвідчують і публікації, і наукові конференції та інші
форуми, присвячені цій проблемі. Однак мені хотілося б наголосити на своєму
переконанні у тому, що сьогодні необхідний конструктивний доброзичливий діалог
авторів, перекладачів, дослідників літератури для дітей та юнацтва, які
працюють у різних сферах і літератури, і науки про літературу, який би
уможливив обмін досвідом та заклав основи для плідної предметної наукової та
практичної комунікації: не корумпованої, не амбітної, не меркантильної, але яка
була б здатною об’єднати спільні зусилля заради окультурення нового покоління.
Зрозуміло, що реалізація ефективного
розвитку роботи цього проекту, пошуки шляхів та підходів до вирішення комплексу
проблем, пов’язаних з поняттям “література для дітей та юнацтва” вимагає
залучення тих структурних сил, які б змогли ґрунтовно посприяти як в організаційному, так і фінансовому планах.
До цього часу великий внесок в розвиток цієї справи здійснила Львівська міська
рада та Мистецьке об’єднання «Дзиґа» під егідою вже згаданого шановного пана Маркіяна Іващишина, якому ми, в свою
чергу, і виносимо окрему подяку за його віру в те, що світ кращим зробити
можуть лише наші діти. Однак для подальшого формування структури та організації
об’єктивної співпраці з боку всіх дотичних сфер в цьому питанні нам не обійтися
без безпосереднього патронату Міністерства освіти і науки України, яке
безумовно служить на славу зростання української людини, і яке, ми надіємось,
зможе надати належну підтримку нашому проекту.
