Уляна Баран

Організаторами цього сміливого кроку в напрямку розвитку дослідження літератури для дітей та юнацтва в Україні виступили Національний університет імені Івана Франка, Міжнародне наукове товариство з дослідження літератури для дітей та юнацтва (INTERNATIONAL RESEARCH SOCIETY FOR CHILDREN’S LITERATURE), Мистецьке об’єднання «Дзиґа», Громадська організація «Форум видавців» за сприянням Львівської міської ради. Науковий дискурс підняв наступні актуальні для розвитку дослідження літератури для дітей та юнацтва в Україні питання:

1.     Історичний розвиток літератури для дітей та юнацтва

2.     Автобіографічна література для дітей та юнацтва

3.     Дитячий фольклор

4.     Художньо-естетичний соціальний та політичний аспекти у літературі для дітей та юнацтва

5.     Дитяча психологія у художньому тексті

6.     Місце дитячої книги в системі художньої літератури

7.     Теоретичні підходи в дослідженнях національних літератур

8.     Проблеми перекладу літератури для дітей.

         В рамках  цього наукового симпозіуму були також організовані авторські читання та дискусії за участі зарубіжних авторів дитячої літератури світового визнання, таких як Ренате Велш (Австрія), Гайнц Яніш (Австрія) за сприянням Українсько-австрійського бюра корпорацій у Львові, Кірстен Бойє (Німеччина), Юта Ріхтер (Німеччина) за сприянням Гете-інституту у Києві, Елізабет Кей (Англія) за сприянням Британської ради у Львові, Габіка Футова (Словаччина) та відомих українських письменників, таких як Ігор Калинець, Марія Чумарна, Ірен Роздобудько, Олександр Дерманський, Леся Вороніна, Галина Малик, Ніна Воскресенська, Зірка Мезантюк, Галина Пагутяк та ін. Також надзивчайно великого резонансу набув круглий стіл за участю дитячого психотерапевта Беатрікс Вебер Бертші (Швейцарія), яка представила свою роботу з дітьми методом прочитання відповідної літератури і винесла на широку дискусію проблеми, пов’язані з дитячою літературою і які можуть бути вирішені за допомогою неї. Також знаменною для України відбулася зустріч з відомою перекладачкою творів Шевченка, Франка, Пилиповича та Тичини на англійську мову, та близькою колегою професора Зорівчак Роксоляни Петрівни, Віри Річ, за підтримки МО «Дзига».

         Безліч дискусій на високому рівні не могло, звичайно, відбутися без участі надзвичайно талановитих модераторів та перекладачів таких як Юрко Прохасько, Ольга Сидор, Галина Пастушук, яким я висловлюю ширу вдячність за їх участь і підтримку проекту дитячої літератури.

         В результаті проведення першого міжнародного наукового конгресу «Візуалізація образу дитини у літературі» у 2007 році в Україні, літературознавці (до яких активно долучилися педагоги, письменники, критики, психотерапевти та ін.) дійшли спільного консенсусу, що людство матиме розвиток тільки тоді, коли кожне покоління дітей отримає кращі умови для того, щоб зрозуміти себе і світ. Дитину не можливо виховати, їй можна тільки дати якнайбільше якісної поживи для роздумів. Тому саме наукові дослідження літератури для дітей та юнацтва беруть на себе місію зрозуміти дитину сьогодні, щоб змінити завтрашній день. Зміна культурно-історичної парадигми кінця ХХ століття з її світоглядною плюральністю, актуалізацією проблеми ідентичності та комунікативною кризою, відтворена у гуманітарної галузі та мистецтві, знаходить відчутний вияв у творах, написаних для дітей та юнацтва у світовій літературі. Така увага на зламі століть, коли сучасну культуру характеризують через категорії вичерпаності, свідчить, що саме з майбутніми дорослими асоціюється вдосконалення світу, а своє призначення теперішнє суспільство дедалі сильніше уявляє у плеканні наступного покоління людей.

Продовження